Понеділок, 11.12.2017, 01:30,Ви увійшли як Гость (негайно зареєструйся!) | Група "Гости"| RSS
На головну | Ви на сторінці Анестезия кроликов | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

ШВИДКЕ МЕНЮ:
зміни в темі дезинфекция 
місце для вашої реклами gam-ua@email.ua

» Пошук

» Меню сайту

» Наше опитування
Скільки у вас кролів старше 30 днів?
Всього відповідей: 829

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

зараз на сайті


сьогодні були
Проверка тиц

» Форма входу

» Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Особливості неінгаляційного наркозу у кролів

Андрій Марунчин, кандидат ветеринарних наук, гол. лікар вет. медицини,
Аббасзаде Сеєдзавош Сеєдядоллах, магістр, лікар ветеринарної медицини.
А.В. Шульга, В.В. Кобилінський, лікарі ветеринарної медицини

Київський зоологічний парк загальнодержавного значення.

УДК: 619:616-089.5:636.92

Скорочення: кетамідор+седацил (К+С), кетамідор+домітор (К+Д), "Хелабрунівська” суміш (Хс), частота пульсу (ЧП), частота дихання (ЧД), внутрішня температура тіла (РТТ), внутрішньом´язово (в/м), електрокардіограма (ЕКГ), ультразвукове дослідження (УЗД), гідрохлорид (HCl), рівень насичення киснем артеріальної крові, визначений пульсоксиметром ( SpO2,).

Постановка проблеми та актуальність досліджень. У сьогоденні у ветеринарній медицині, таких тварин, як кролі, необхідно розглядати не лише з огляду аграрних тварин для виробництва хутра і м’яса, а й дрібних домашніх улюбленців, як і собак, котів, мурчаків, хвилястих папуг тощо. Найпоширенішими породами кролів, що утримуються в міських оселях є наступні: англійський плямистий, карликовий голландський білий, чорно плямистий та шоколадний, левиноголовий білий, гото, висловухий голландський плямистий та бобровий, і навіть великий за розміром фламандський гігантський цинамон та інші.

Аналізуючи літературні джерела видно, що ці тварини особливо чутливі до стресорів. Після проведення з ними хірургічних маніпуляцій, навіть не великих за об’ємом, часто трапляється загибель. [1,2]. Це пояснюється видовою чутливістю організму тварин до болю, від якоговиникає перезбудження та виснаження енергетичного балансу невронів кори головного мозку і підкіркових утворень [3]. Не адекватне анестезіологічне забезпечення оперативних втручань і стресові реакції спричиняють летальність у 60% тварин у післяопераційний період. Прості на перший погляд процедури загальнохірургічного профілю (спилювання зубів, підрізання кігтів, розтин підшкірних абсцесів тощо) можуть ускладнюватися. Окрім цього, крілики природно приховують патологічні стани, без яскравих клінічних ознак захворювань, що і є підтвердженням вважати їх складними пацієнтами з анестезіологічного погляду [4,5,6].

Оскільки у вітчизняній фаховій літературі не висвітлені аспекти загального знеболювання кролів й особливості анестезіологічного забезпечення діагностичних досліджень та оперативних втручань метою нашого дослідження було встановити та порівняти ефективність різних анестезувальних засобів та їх поєднань для здійснення різноманітних ветеринарних заходів.

Матеріал і методи досліджень. Загалом, у період 2008-2010 рр. у шпиталі ветеринарної медицини Київського зоопарку із застосуванням інгаляційного та неінгаляційного наркозу було прооперовано 317 кролів різних порід в т.ч. декоративних карликових. Оперативні втручання проводились з приводу травматичних переломів трубчастих кісток (застосування накісткового стабільно-функціонального та інтрамедулярного остеосинтезу), патологічних родів (кесарів розтин), кастрації самців, стоматологічні операції (видалення та корекція зубів), остеотомія при актиномікозній гранульомі нижньої щелепи та ін.

Для того щоб детально відобразити перебіг неінгаляційного наркозу у кролів, у цьому досліді ми задіяли 25 тварин, яких розділили на п’ять груп.

Тваринам першої групи ін’єктували препарат седацил, другої – домітор, третьої – кетамідор з седацилом, четвертої – кетамідор з домітором, п’ятої – "Хелабрунівську” суміш.

Операційно-анестезіологічний ризик визначили наступним чином:

оцінка загального клінічного стану – задовільний (відсутні системні порушення і супутні захворювання;)

оцінка об’єму і характеру оперативного втручання – невеликі фізикальні та інструментальні дослідження на поверхні тіла;

оцінка характеру анестезії – варіанти моно- та комбінованих анестезувальних засобів для неінгаляційного наркозу зі збереженням самостійного дихання;

ступені ризику – помірний.

За три години до введення у наркоз прибирали корми, щоб попередити аспірацію. Доступ до напоювання водою не обмежували.

Моніторинг анестезованих тварин проводили наступним чином:

1. Функція серцево-судинної системи – серцевий поштовх встановлювали шляхом прикладання пальців з лівого або правого боків у ділянці 4 – 6-го міжребер’ях на рівні ліктя.

Тони серця визначали посередньо-інструментальною аускультацією за допомогою стетофонендоскопа.

Артеріальний пульс досліджували на судинах, найбільш доступних для пальпації. Зручніше всього використовувати стегнову артерію (a. femoralis). У нормі частота пульсу складає 180–250 за 1 хв.

Периферійний кровообіг оцінювали за методом тканинної перфузії. Для цього пальцем надавлювали на слизову оболонку (язик, ясна, внутрішня поверхня губ) до побіління і реєстрували відрізок часу до наповнення капілярів кров’ю.

Дослідження ЕКГ провели портативним приладом Heart Mirror 3 D-VET. Постійне дослідження електрокардіограми, у глибокій фазі наркозу, відображало функціональний стан міокарду. Характеризували серцевий ритм, інтервали PQ, QT, TP, комплекс QRS.

2. Функція дихання – досліджували методом спостереження за дихальними рухами грудної клітки. Оглядом визначали тип, частоту, ритм та глибину дихання. Частота дихання у нормі складає 50 – 60 за 1 хв.

Поля для аускультації легень досить обмежені за рахунок анатомічно малої грудної клітки. Дослідженню підлягали дихальні шуми.

Насичення артеріальної крові киснем визначали пульсоксиметрією (прилад Heart Vision OXYVET), датчик-кліпсу приладу закріпляли до язика або вуха.

3. Дослідження ЦНС проводили за активністю рефлексів (мигальні та рогівкові, реакція на світло, активність рухових відновлювальних реакцій на больові стимули, зміна частоти дихання та частоти пульсу при больових подразненнях).

4. Дослідження терморегуляції – внутрішню температуру тіла вимірювали ректально. Цьому аспекту проведення загального знеболювання приділяли значної уваги. Схильність до гіпертермії кролів зумовлена тим, що потові залози у них знаходяться лише на губах. У нормі температура тіла складає 38,5 – 39,5 0С.

Вуха являються важливим індикатором терморегуляції. Вони не густо вкриті хутром і у наркозі при гіпертермії їх охолоджують, наприклад, вологим рушником, а при гіпотермії – зігрівають, вкриваючи тканиною.

Результати досліджень.

Тварини першої групи. У цьому випадку застосували анестезувальний засіб седацил (в 1 мл препарату: ксилазину гідрохлорид – 20 мг) у дозі 5 мг/кг м.т. тварини.

Після внутрішньом’язового введення препарату перші ознаки анестезії з’явились лише після 20 хв й характеризували легкий невроплегічний ефект. Спостерігалось незначне порушення координації рухів і збільшення частоти дихання. Тварини пручались при мануальній фіксації. Однак, проведення фізикального та інструментального дослідження було полегшено, що дало можливість запобігти значним стресовим реакціям. У подальшому, поглиблення анестезії не настало.

Тварини другої групи. Перед ін’єкцією препарату (0,5 мг/кг) максимально виключили стрес-фактори (зайвий шум тощо). Після в/м введення анестетика з’явились клінічні ознаки транквілізації з певною стадійністю. Рухи ставали мляві, добре виражене пригнічення реакцій на навколишнє середовище. Далі тварини втрачали здатність здійснювати рухи і приймали сидяче положення, опускали голову. На 12±1,05 хв досягли середнього ступеня седації (рис.1). При цьому спроби вкласти крілика на бік були не вдалі, зберігалась здатність рухової активності. Також, тварини реагували на голос, плескання долонь, щипок шкіри. При відсутності стрес-подразників наставав глибокий сон зі збереженням очних рефлексів, частковою втратою свідомості, гіпорефлексією, пригніченням спонтанного дихання. У такому стані, дотримуючись тиші та не здійснюючи грубих мануальних маніпуляцій проводили фізикальне і інструментальне дослідження. При больових стимулах швидко відновлювались адекватні реакції. Після закінчення запланованих діагностичних заходів застосували хімічний антагонізм. Дію препарату нейтралізували антиседаном у дозі 0,5 мг/кг. Через 10,2±0,42 хв після введення антидоту клінічні ознаки транквілізації повністю зникли.

Рис. 1. Дослідження тварини під дією домітору

Тварини третьої групи. У цій групі введення у наркоз здійснили внутрішньом’язовою ін’єкцією комбінації анестезувальних засобів: кетамідор (кетамін HCl 35мг/кг) + седацил (ксилазин HCl 5мг/кг). Індукція в наркоз тривала 10±0,25 хв. У цей період проявилися наступні клінічні ознаки анестезії: виникло загальне заспокоєння, близьке до значного пригнічення, поступово зник тонус скелетних м’язів, але спостерігалась дифузна короткотривала міофібриляція, дихання не мінялося, залишалося діафрагмальним. Далі, тварини були не в змозі рухатись, сиділи з опущеною головою. При вкладанні на бік не пручалися. Приєднання датчиків – крокодилів електрокардіографа до шкіри не викликало рухових реакцій. У такому стані було проведено комплексне діагностичне дослідження, яке включало: ЕКГ, УЗД, пульсоксиметрію та кардіоскопію, рентгенівський знімок, відбір крові з яремної вени, термометрію. Однак, зберігався поверхневий сон, про що вказували позитивні рефлекси: повіковий та рогівковий, ковтальний, втягування язика, глибокі м’язово-сухожилкові. Також відмічалась стимуляція серцево-легеневих показників при визначенні глибини наркозу у рефлексогенних ділянках тіла. Для пробудження з наркозу вводили антиседан у дозі 0,5 мг/кг. Через декілька хв у тварин з’явився підвищений тонус скелетних м’язів, загальна гіперрефлексія, дихання стало значно прискореним (тахіпное), ритмічним, тип не змінився. В принципі клінічний стан був типовим для дії кетаміну, коли підтримується стимуляція гемодинаміки, виникає гіпервентиляція легень тощо. Такий стан тривав не довго, далі гіпертонус зник, свідомість відновилась повністю.

Тварини четвертої групи. У цьому дослідженні застосували кетамідор (кетамін HCl 25мг/кг) + домітор (медетомідин HCl 0,25мг/кг). Індукція в наркоз тривала досить швидко, 4±0,25 хв. Досягнення хірургічної стадії підтверджувалося цілковитим вимкненням свідомості, відсутністю відновлювальних реакцій на поверхневі та глибокі больові стимули, відповідно й не змінювалися при цьому дихальні та гемодинамічні показники. Клінічні дані вказували на глибокий наркоз, який можна було порівняти до стадії ІІІ, другого або навіть третього рівня. При моніторингу анестезованих тварин, показники: ЧП і ЧД, температура тіла залишалися в межах фізіологічної норми (рис.2). Але, навіть при ритмічному диханні пульсоксиметрією виявлялась глибока гіпоксемія, сатурація становила 81±2,75%. Після закінчення проведення запланованого об’єму досліджень, на 68,4±4,7 хв здійснили реверсію наркозу антиседаном у дозі 0,5 мг/кг. Пробудження проходило спокійно, клінічні ознаки, які властиві стадії збудження не реєструвалися.

Рис.2. Пульсоксиметрія та ЕКГ у тварини 4-ої групи

Тварини п’ятої групи. Цим дослідним тваринам для наркозу застосували «Хелабрунівську» суміш, яку готували за традиційним рецептом: 4мл 10% кетамідору додавали у пляшечку ромпуну (порошкова форма ксилазину HCl –500мг). Після розчинення отримали концентрований розчин анестезувальної суміші, в 1мл якого містилося: 100мг кетаміну HCl та 125мг ксилазину HCl. Доза введення у наркоз становила 0,2 мл на дорослу тварину.

Індукція в наркоз тривала 7,6±0,7 хв і проходила спокійно, м’яко, рівномірно. Клінічні ознаки стадії збудження не проявлялися. Було досягнуто достатньої глибини наркозу щоб провести заплановані дослідження на поверхні тіла. Однак, при визначенні якості знеболювання глибокими стимулами, з’являлась рухова реакція, збільшення ЧД та ЧП. Оскільки тонус язика і гортанні рефлекси були активні, при встановленні сатурації кисню датчик-кліпсу пульсоксиметра закріпили не до язика, а до вуха у ділянці проходження центральної вушної артерії. Перебіг загальної анестезії характеризувався поверхневим сном і знеболюванням. Після застосування хімічної реверсії пробудження тривало ідентично тваринам четвертої дослідної групи.

1. Моніторинг перебігу наркозу

Показники

Седацил

(n=5)

Домітор

(n=5)

К + С

(n=5)

К + Д

(n=5)

Хс

(n=5)

Індукція, хв

-

12,4±1,05

10±0,25

4±0,25

7,6±0,7

Больова толерантність,хв

-

49,8±1,15

66,4±2,3

68,4±4,7

48,6±1,95

Частота пульсу за 1 хв

226±3,75

162,6±2,95

201±2,5

211±3,75

161,6±4,2

Частота дихання за 1 хв

121,8±0,65

43,8±1,65

67,6±1,45

65,8±1,65

86±3,5

Перфузія тканин, с

2

3

2

4

2

SpO2, %

99

99

99

81±2,75

96±1,5

РТТ, 0С

39,1±0,06

39,1±0,13

38,3±0,11

38,3±0,37

38,3±0,18

Пробудження, хв

-

10,2±0,42

19±1,5

15,8±0,9

13,2±1,15

Обговорення та висновки.

Проведення нами даного дослідження було в першу чергу зумовлено відсутністю інформації у вітчизняній фаховій літературі про загальне знеболювання кролів для здійснення оперативних втручань. Чисельні звернення колег-фахівців з різних регіонів України щодо отримання протоколів загальної анестезії й спонукали нас до висвітлення даного напрямку ветеринарної анестезіології. Враховуючи обмежені можливості придбання анестезіологічного обладнання в нашій країні ми й відобразили саме аспекти неінгаляційного наркозу. Спираючись на власні дослідження, які проведені в Київському зоопарку, а також дані літературних джерел (Nevalainen et al., 1989; Hedenqvist et al., 2001; Harcourt–Brown., 2002; Гершов С.О., 2004; Gil et al., 2004; Orr et al., 2005; Ypsilantis et al., 2005), щодо дозування анестетиків, вказують на значну відміну у порівнянні з іншими ссавцями. Справді, для введення у наркоз застосовуються великі дози практично всіх анестезувальних засобів. Недостатньо анестезована тварина, як доводить практика, у більшості випадків може загинути внаслідок стресового навантаження. У той же час, щоб досягнути хірургічної стадії, необхідно ввести значну дозу анестетика, що і зумовлює анестезіологічні ризики та ускладнення. Отже, це підтверджує складність проведення наркозу кролів і необхідність клопітливого моніторингу життєвих функцій організму тварин, що перебувають у наркозі. Застосування хімічного антагонізму є досить актуальним, про що можна твердо стверджувати. Процент летальності у таких випадках зводиться до мінімуму.

Щодо застосованих у дослідженнях анестетиків та їх поєднань. Як видно, для тварин перших двох дослідних груп були використані препарати що відносяться до групи агоністів α2 – адренорецепторів. За своїми фармакологічними властивостями вони володіють пригнічувальним впливом на кору великих півкуль зменшуючи збудливість таламусу, лімбічної системи, ретикулярної формації стовбура мозку. Подавляючи активність гіпокампа, під дією активної речовини препаратів, настає медикаментозний сон. Також, пригнічується збудливість аферентних і еферентних систем головного мозку, що забезпечує направлений захист організму від больового стресу. Але, у порівнянні, седацил виявився менш активним препаратом ніж домітор. Саме під дією останнього можна більш широко здійснювати окремі діагностичні дослідження і лікувальні заходи. Якщо охарактеризувати дію препаратів, то за допомогою седацилу було досягнуто поверхневого, а при доміторі – середнього ступеня седації.

При комбінованому наркозі (кетамідор+седацил, кетамідор+домітор, "Хелабрунівська” суміш) досягається достатній ступінь знеболювання щоб виконати оперативні втручання, як на поверхні тіла, так і в глибоких тканинах. Отже, у наших дослідженнях, застосувавши поєднання анестетиків: дисоціативної дії – кетаміну HCl (кетамідор) із α2 – агоністом ксилазином HCl (седацил, ромпун) було досягнуто поверхневого сну зі збереженням очних та ковтального рефлексів. Позитивними властивостями даних сумішей являються підтримка спонтанного дихання, серцево-судинної діяльності, незначний токсичний вплив на центр терморегуляції. Однак глибини наркозу не достатньо для проведення таких хірургічних операцій, як наприклад: металоостеосинтез, абдомінальні операції тощо. Можливо виконувати лише невеликі, короткотривалі оперативні втручання на поверхні тіла у поєднанні з місцевою анестезією.

Суміш кетамідору з домітором вважається більш придатною для здійснення великих за обсягом, складних й тривалих операцій. Індукція в наркоз досягається за 4±0,25 хв. Але, у глибокій фазі наркозу більш виражені побічні ефекти дії анестетиків. При збереженні спонтанного ритмічного дихання пульсоксиметрією виявлялась артеріальна гіпоксемія, сатурація становила 81±2,75%. Також, відмічалась тенденція до гіпотермії, що вказувало про токсичний вплив на гіпоталамус. Повіковий, рогівковий та ковтальний рефлекси були значно пригнічені, язик повністю розслаблений. Встановлюючи глибину анестезії глибокими больовими стимулами відновлювальні реакції не з’являлись. Пояснюється цей ефект вибірковою сенсорною депривацією. Окрім цього якісне знеболювання обумовлено синергетичним ефектом і прямим впливом на опіатні рецептори складовими препаратів.

Все ж таки, необхідно зосередити увагу на тому, що ускладнення у кролів можливі на всіх етапах анестезіологічного забезпечення, а саме: при індукції в наркоз і пробудженні, під час премедикації, у хірургічній стадії наркозу та у після наркозному періоді. Тому питанню хімічного антагонізму необхідно приділити належної уваги. Після введення антиседану у всіх випадках наставало пробудження.

Ґрунтуючись на вище вказане стає зрозуміло, що нейтралізації дії анестетиків необхідно приділяти значної уваги, а, особливо, це пояснюється обмеженою кількістю діагностично-реанімаційного обладнання при роботі з цими тваринами.

Отже, для практичної анестезіології можна рекомендувати наступні протоколи неінгаляційного наркозу:

Седацил у дозі 5 мг/кг м. т. тварини – поверхневий ступінь седації.

Домітор у дозі 0,5 мг/кг м. т. тварини – середній ступінь седації.

Кетамідор (кетамін HCl 35 мг/кг) + седацил (ксилазин HCl 5 мг/кг) – поверхневий наркоз для проведення невеликих операцій на поверхні тіла. За даними (Гершов С.О., 2004; Ypsilantis et al., 2005) для тривалих операцій дозування можна підвищувати: кетамін HCl 50 мг/кг + ксилазин HCl 5 мг/кг.

Кетамідор (кетамін HCl 25 мг/кг) + домітор (медетомідин HCl 0,25 мг/кг) – глибокий наркоз для проведення великих, складних й тривалих порожнинних операцій. За дослідженнями (Orr et al., 2005) варіабельність дозувань може бути такою: кетамін HCl 15 мг/кг + медетомідин HCl 0,25 – 0,5 мг/кг.

"Хелабрунівська” суміш у дозі 0,05 – 0,2 мл/тв., (за даними проф. Х.Візнера, Мюнхен) для проведення невеликих операцій на поверхні тіла.

Дію всіх вище вказаних анестезувальних сумішей необхідно нейтралізувати препаратом антиседан (атипамезоль HCl – 0,5 мг/кг).

Важливість застосування хімічного антагонізму пояснюється ризиком розвитку загрозливих ускладнень, що притаманно тваринам даного виду.

Література

1. Стрес у тварин (етіологія та патогенез) / В.Чумаченко // Вет. медицина України – 2008. – № 5. – С. 15 – 18.

2. Flecknell, P. A. Anaesthesia. Manual of Rabbit Medicine and Surgery. 1st edn..103–116 pp., BSAVA, Quedgeley, Gloucester. 2000.

3. Buch M. Methods of Capture, Handling and Anesthesia // Wild Mammals in Captivity. – 1996. – 25 p.

4.Гершов С.О. Анестезия грызунов / С.О.Гершов// http://www.cobravet.ru/bibl.htm

5. Göltenboth R., Heinz – Georg Klös Krankheiten der Zoo und Wildtiere. – Berlin: Blackwell Wissenschafts – Verlag, 1995. – 602 p.

6. Aeschbacher, G. 2001. Rabbit anaesthesia. Exotic Anim Med 17:1003–1010.

Резюме

Особенности неингаляционного наркоза у кроликов.

А.А.Марунчин, С.С.Аббасзадэ, А.В.Шульга, В.В.Кобылинский.

В статье отображены основные аспекты проведения неингаляционного наркоза у кроликов, наведены конкретные анестезирующие смеси анестетиков и определено их влияние на жизненные функции организма животных. Наработаны протоколы наркоза и применение химического антагонизма. Данные методики общей анестезии животных отображены в Украине впервые. Предоставлены рекомендации для практической анестезиологии.

Summary

Aspects of non inhalation anesthesia in rabbits.

Marunchyn A., Abbaszadeh S., Shulga A., Kobilinsky V.

The main aspects of non inhalation anesthesia in rabbits and specific anesthetic mixtures with their effect on the vital functions of the animals’ organism are described in the article. The protocols of anesthesia and using of chemical antagonism are performed. The data of methodology of the general anesthesia in animals are shown in the article for the first time in Ukraine. The recommendations for the practical anesthesiology are represented.

» СЕРВІСИ

» категорія
1 [1]
1

» Архів записів

» Друзі сайту


Установіть цей баннер на свій сайт. Дякую.




Медийная реклама


Медийная реклама

» Block title
1 [1]
1

» Block title
Map

» блок 1


Андрій Грудницький© Хостинг від uCoz