Субота, 19.08.2017, 19:24,Ви увійшли як Гость (негайно зареєструйся!) | Група "Гости"| RSS
На головну | Ви на сторінці Ліпрот та його застосування | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

ШВИДКЕ МЕНЮ:
зміни в темі дезинфекция 
місце для вашої реклами gam-ua@email.ua

» Пошук

» Меню сайту

» Наше опитування
Скільки у вас кролів старше 30 днів?
Всього відповідей: 819

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

зараз на сайті


сьогодні були
Проверка тиц

» Форма входу

» Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031



  Оптимізація доз згодовування ліпроту молодняку кролів при вирощуванні
на м'ясо











НАЦІОНАЛЬНИЙ     АГРАРНИЙ    
УНІВЕРСИТЕТ

СЛОМЧИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ 

кандидата сільськогосподарських
наук

26” січня 2006 р.


З дисертацією можна ознайомитись у
бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м. Київ
41, вул. Героїв оборони,
13, навчальний корпус № 4, к. 41


                                                                    


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


На сьогодні в Україні та за
кордоном в годівлі сільськогосподарських тварин застосовують
різноманітні кормові добавки з широким спектром дії, які різняться між
собою за походженням (рослинні, тваринні, мінеральні), набором
біологічно активних компонентів (вітамінні, білкові, жирові,
білково-вітамінні, мінеральні та ін.) та технологією виробництва (Мирось
В.В. та ін., 1990).


Однією з кормових добавок, яка
містить значну кількість лізину, є ліпрот (лізин-протеїнова добавка), що
виробляється ВАТ "Трипільський біохімічний комбінат”. Дослідженнями
встановлено, що використання ліпроту в складі раціонів дає змогу на 25
30% збільшити приріст маси
тварин на відгодівлі, підвищити стійкість до захворювань, знизити
витрати кормів на одиницю продукції, збільшити надої молока, підвищити
несучість птиці (Егоров И. та ін., 2001; Пентилюк С., 1998).


Матеріалів щодо використання
ліпроту в годівлі хутрових тварин у доступних літературних джерелах нами
не знайдено, тому проведення таких досліджень є актуальним і має
важливе наукове та практичне значення
.


Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційнаробота є частиною комплексних досліджень, що виконувались
на кафедрі технології кормів та годівлі сільськогосподарських тварин
Білоцерківського державного аграрного університету як розділ наукової
теми: "Визначити оптимальні дози згодовування ліпроту кролям” (номер
державної реєстрації 0103U004457).


Обєкт дослідження. Лізин-протеїнова кормова добавка ліпрот СГ-9,
комбікорми, молодняк кролів породи сірий велетень, їх кров та продукти
забою.


Предмет дослідження. Фізичні властивості та
хімічний склад ліпроту   СГ-9, динаміка живої маси за період досліду,
перетравність і використання поживних речовин комбікорму залежно від
дози введення ліпроту, гематологічні показники, маса внутрішніх органів і
якість продуктів забою молодняку кролів при вирощуванні на м
ясо.


Методи
дослідження
. Поставлені в роботі задачі
вирішувались за допомогою: зоотехнічних (вивчення динаміки живої маси та
витрат кормів на одиницю приросту), гематологічних (біохімічні
дослідження та вивчення морфологічного складу крові), морфологічних
(вивчення забійних якостей та маси внутрішніх органів), хімічних
(вивчення хімічного складу ліпроту, комбікормів і м
яса) і статистичних
(біометрична обробка цифрового матеріалу) методів досліджень.


Наукова новизна одержаних
результатів.
Уперше експериментально доведено
доцільність використання ліпроту в складі комбікормів молодняку кролів
при вирощуванні на м
ясо. Одержані нові дані про особливості впливу різних доз
ліпроту на продуктивність, перетравність поживних речовин, баланс азоту,
кальцію, фосфору, морфологічні і біохімічні показники крові.
Встановлено позитивний вплив добавок ліпроту до комбікормів на прирости
живої маси, забійний вихід та витрати кормів на одиницю приросту.
Результати досліджень розширюють знання про ефективність використання
ліпроту як кормової добавки до комбікормів сільськогосподарських тварин.

Практичне значення одержаних
результатів.
Введення ліпроту до складу
комбікормів підвищує їх протеїнову, амінокислотну, макро-,
мікромінеральну і вітамінну поживність. Згодовування ліпроту в складі
комбікормів молодняку кролів при вирощуванні на м
ясо в оптимальних дозах
сприяє підвищенню середньодобових приростів на 13,5
18,5%, збільшенню
передзабійної живої маси
на 8,312,3% та зменшенню витрат
кормів на одиницю приросту
на 13,017,7%. У кролів, які споживали ліпрот у оптимальних дозах, забійний вихід підвищується
на 0,37
1,14%, а
вихід м
яса на 0,51,2%.


Згодовування добавки дає змогу
отримати 2,14 грн прибутку на одну голову за період відгодівлі.


Результати досліджень впроваджені
на промисловій кролефермі СВАТ АК „Калита” Калитянського району
Київської області, кролефермі с. Дрозди Білоцерківського району та в
інших господарствах Київської області. Наукові розробки можуть
застосовуватися спеціалізованими господарствами з виробництва кролятини,
комбікормовими заводами при виробництві комбікормів для кролів різних
статевовікових груп, індивідуальними та колективними господарствами.

МАТЕРІАЛ ТА  МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди з вивчення впливу добавок
ліпроту на м
ясну
продуктивність молодняку кролів при вирощуванні на м
ясо були проведені на
кролефермі підсобного господарства ВАТ „Комбікорм” м. Біла Церква та
кролефермі         с. Дрозди Білоцерківського району Київської області.
Виробничу перевірку проводили на промисловій кролефермі СВАТ АК „Калита”
смт. Калита Київської області. Дослідження виконані впродовж 2000
2003 років.


Фізико-хімічні властивості
ліпроту СГ-9 досліджувались у вимірювальній лабораторії Трипільського
біохімічного заводу (номер атестаційного свідоцтва 07А062/192)  два рази
впродовж 2001
2002
років.


Під час проведення
науково-господарських дослідів та виробничої перевірки кролів утримували
в приміщеннях з регульованими параметрами мікроклімату. Зоогігієнічні
умови утримання відповідали встановленим нормативам (Волков Г.К. та ін.,
1986). Кролів утримували в клітках розміром 90х70х45 см, по п
ять голів у кожній. Годували
кролів повнораціонними гранульованими комбікормами, виготовленими на
грануляторі ОГМ-0,8. За структурою та вмістом поживних речовин і енергії
вони відповідали нормам, розробленим для молодняку кролів при
вирощуванні на м
ясо
(Мирось В.В. та ін., 1990).


Дослідження здійснювалися на
кролях породи сірий велетень. Досліди проводили на групах тварин,
сформованих за методом груп-аналогів згідно з методиками, описаними В.К.
Кононенком та ін. (2000)
. Групи формували з кроленят після відлучення їх від
кролематок. Відлучення проводили у 45-денному віці.
Дослідження проводили за
схемою, наведеною в табл. 1.


Перший дослід з вивчення
ефективності згодовування різних доз ліпроту молодняку кролів на
відгодівлі був проведений в травні
липні 2001 року в підсобному господарстві ВАТ
„Комбікорм” м. Біла Церква Київської області.



Годівля піддослідних тварин була
груповою, два рази на добу, і з  щоденним обліком кількості з
їдених кормів. Доступ до
кормів був вільним. Живу масу кролів визначали шляхом індивідуального
зважування вранці до годівлі в 45-, 60-, 90- і 120-денному віці.


В основний (обліковий) період
кроленята першої (контрольної) групи отримували повнораціонний
гранульований комбікорм. Кролям 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп до
основного раціону добавляли ліпрот у кількості,  еквівалентній заміні
протеїном відповідно 0,5; 1; 1,5 і 2% протеїну раціону. Дози
згодовування встановили розрахунково, для чого використали рекомендації з
дозування кормової добавки дрібним тваринам та врахували зміну
поживності комбікорму при включенні ліпроту.


Розрахунки необхідної кількості
ліпроту для введення в 1 кг комбікорму проводили за формулою:


         Пх Д


Х = ————,


              К


де Х - необхідна кількість ліпроту
для введння в 1 кг комбікорму, г;


     П - вміст сирого протеїну  в 1
кг комбікорму, г;


     Д доза ліпроту, %;


     К вміст сирого протеїну в ліпроті, %.


Вибрану дозу ліпроту перемішували з
комбікормом, гранулювали і зберігали окремо для кожної з дослідних
груп.


Кількість згодовуваного комбікорму
встановлювали залежно від норм годівлі, визначених з урахуванням живої
маси і віку кролів.


Для більш повного вивчення впливу
згодовування ліпроту на організм кролів з 14 серпня по 12 жовтня 2001
року на базі кролеферми с. Дрозди Білоцерківського району Київської
області було проведено другий науково-господарський дослід за схемою,
наведеною у табл.1.


Методика досліджень, порода,
кількість і співвідношення тварин у групах були такими ж, як і в першому
досліді. Під час другого досліду проводили дослідження крові. Для цього
вранці, до годівлі, брали кров з вени вуха  в один і той же час, щоб
виключити можливі добові коливання її складу. Дослідження морфологічного
складу включали: визначення кількості еритроцитів та лейкоцитів
мікроскопією в камері Горєва, а біохімічні
визначення вмісту загального білка біуретовим методом,
гемоглобіну

гемоглобінціанідним методом, глюкози
ортотолуїдиновим методом, кальцію комплекснометричним методом з
трилоном Б та мурексидом, неорганічного фосфору
з ванадат-молібденовим
реактивом, резервну лужність
дифузним методом.Дослідження проводили на 5-й, 25-й та 45-й дні облікового
періоду.


       Мясну продуктивність та якість
м
яса вивчали за
результатами контрольного забою.


       При
розрахунках враховували масу свіжої тушки без голови, шкурки, нижніх
частин передньої та задньої кінцівок, обрізаних по зап
ястковому і скакальному
суглобах, без серця, легень, нирок і печінки. За відношенням сумарної
маси тушки та ліверу, а також самої тушки без ліверу до живої маси кроля
після передзабійної витримки встановлювали забійний вихід у процентному
відношенні.


Крім забійних показників
зважуванням на терезах А
D-50 визначали масу найважливіших внутрішніх органів:
серця, легень, печінки, нирок, селезінки та за допомогою лінійки з
міліметровим градуюванням вимірювали довжину товстого і тонкого відділів
кишечника.


       Для визначення хімічного
складу м
яса 
брали зразки двоголового м
яза стегна з кожної тушки.


Дослідження  хімічного складу
кормів, м
яса,
води та виділень проводили в лабораторії кафедри технології кормів та
годівлі  сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного
аграрного університету за загальноприйнятими методиками зоотехнічного
аналізу (Петухова Е.А и др., 1981).


У вересні 2001 року в ході другого
науково-господарського досліду був проведений обмінний дослід. Для
цього відібрали 20 кролів (10 самців і 10 самок) у віці 90 днів, з яких
сформували п
ять
груп (по 2 самці і 2 самки в групі). Тварин усіх груп утримували
індивідуально в клітках, обладнаних для проведення балансових дослідів
.


Для підтвердження результатів
науково-господарських дослідів на промисловій кролефермі СВАТ АК
„Калита” Київської області з 24 липня по 24 вересня 2002 року була
проведена виробнича перевірка ефективності згодовування ліпроту
молодняку кролів. Для цього було сформовано дві групи кролів породи
сірий велетень по 500 голів у кожній.


Утримання і годівлю кролів
здійснювали відповідно до прийнятої промислової технології.


Відлучення кроленят проводили у
45-денному віці. Зрівняльний період тривав із 45- до 60-денного віку, а
починаючи з 61- і до 120-денного
обліковий.


Кролям дослідної групи згодовували
комбікорм, змішаний з ліпротом (8 г ліпроту на 1 кг комбікорму). Даванку
комбікорму змінювали залежно від віку та живої маси тварин.


Біометричну обробку даних
здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення
MS Excel-2000 з використанням
вбудованих статистичних функцій.




РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ


Фізико-хімічні показники ліпроту


З метою вивчення кормових якостей
ліпроту були проведені
дослідження його фізичних
властивостей та хімічного складу (табл.
2).

Органолептичні дослідження показали, що ліпрот СГ-9 це дрібні гранули
коричневого кольору з приємним солодкуватим запахом. Низький вміст
вологи
та
кислотне число вказують на можливість його тривалого зберігання.


Аналізом мінерального складу
ліпроту виявлено вміст у ньому 4,6% кальцію і дуже низький вміст важких
металів, таких як ртуть, кадмій, миш
як. Уміст цих хімічних елементів не перевищує гранично
допустимих концентрацій. Свинцю у ліпроті взагалі не знайдено.
                                                                                             


Оскільки ліпрот передбачається
використовувати для балансування раціонів за вмістом протеїну та
амінокислот, то нами також було визначено його амінокислотний склад
(табл.3).



За результатами проведених
досліджень можна зробити висновок, що ліпрот
це кормова добавка, яка має
багатий мінеральний склад, містить значну кількість сирого протеїну,
лізину, інших амінокислот і може використовуватися в годівлі тварин для
балансування раціонів за протеїновою поживністю.




Перший науково-господарський
дослід


Жива маса та середньодобові
прирости.
Важливим показником, за яким можна
характеризувати ефективність згодовування різних доз ліпроту молодняку
кролів на відгодівлі, є зміна живої маси піддослідних тварин. У першому
науково-господарському досліді було визначено інтенсивність росту кролів
залежно від кількості ліпроту, який входив до складу раціону (табл. 4).


Зважування кролів у кінці досліду
показало, що різні дози згодовування ліпроту неоднаково вплинули на
інтенсивність росту піддослідних кролів. Якщо на початку досліду жива
маса кролів усіх дослідних груп була майже однаковою, то після його
завершення у тварин контрольної групи вона становила 2971,7 г, а у
тварин 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп
була більшою відповідно на
5,1; 9,0; 12,5 та 7,6 %.


Абсолютний приріст у кролів
дослідних груп також був вищим порівняно з контрольною групою відповідно
на 8,4, 15,5, 21,8 та 11,8 % .


Важливим показником при відгодівлі
сільськогосподарських тварин є величина середньодобових приростів живої
маси. Результати досліду свідчать про статистично вірогідне їх
збільшення у кролів 2, 3, 4 та 5-ї  дослідних груп  порівняно з
контролем
.



Забійні якості. Оскільки кролів вирощують для отримання мяса і шкурок, то вивчення
забійних якостей є особливо важливим. Для  виявлення впливу добавок
ліпроту на забійні показники тварин, після закінчення
науково-господарського досліду провели контрольний забій. Для забою
відібрали по 6 голів кролів з кожної групи, жива маса яких максимально
наближалась до середньої величини цього показника в групі.

       Забійні показники кролів
контрольної та дослідних груп показані в табл. 5. Після 12-годинної
витримки без кормів передзабійна жива маса кролів усіх груп достовірно
відрізнялась від живої маси кролів контрольної групи.



Зважування тушок після охолодження
також показало статистично достовірне збільшення їх маси порівняно з
контролем.

Забійний вихід у кролів контрольної
та 2, 3, та 5-ї дослідних  груп суттєво не відрізнявся, хоча для
показника забійного виходу у 4-ї дослідної групи в порівнянні з
контролем встановлена достовірна різниця.


       Таким чином, динаміка живої
маси, інтенсивність росту піддослідних тварин та результати
контрольного забою свідчать, що найефективніше згодовувати ліпрот
молодняку кролів на відгодівлі в кількості 1,5 % від протеїну раціону.


       Після згодовування ліпроту
статистично достовірно збільшується їх передзабійна жива маса, маса
тушки та забійний вихід.


       Згодовування ліпроту в
кількості 0,5, 1 та 2% від протеїну раціону хоча й дає позитивні
результати, але є менш ефективним.

Другий науково-господарський дослід


       Жива маса та середньодобові
прирости.
Між живою масою кролів контрольної
і дослідних груп на початку та наприкінці зрівняльного періоду
достовірної різниці не було (табл. 6). Упродовж зрівняльного періоду
кролі всіх груп мали однакову інтенсивність росту.


  У 90-денному віці жива маса кролів
2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп збільшилася порівняно з контролем
відповідно на 2,0, 3,6, 5,8 та 2,8%.


У 120-денному віці різниця між
показниками живої маси кролів контрольної та  дослідних груп
збільшилася. В 2-й дослідній групі жива маса кролів перевищувала живу
масу тварин контрольної групи на 4,3%, у 3-й
на 7,8%, у 4-й на 11,0 %, а в 5-й на 6,8%. За весь обліковий період досліду (61120 днів) середньодобовий
приріст кролів 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп порівняно з контролем
збільшився відповідно на 7,4%, 13,3%, 18,6% та 11,2% (р<0,001).


       Витрати
корму на одиницю приросту.
За витратами
кормів  на одну голову, в середньому за дослід, достовірної різниці між
контрольною та дослідними групами не виявлено, хоча споживання кормів
кролями дослідних груп було дещо нижчим.


Розрахунки витрат кормів на 1 кг
приросту показали, що згодовування ліпроту в кількості 1,5% від протеїну
раціону дало змогу зменшити їх у 4-й дослідній групі відповідно на 13,7
% порівняно з контролем (р<0,01).


Забійні якості. Вивчення забійних якостей кролів контрольної та дослідних
груп (табл. 7) показало, що після 12-годинної витримки без кормів
передзабійна жива маса кролів 2, 3, 4 та 5-ї груп була більшою від
передзабійної живої маси кролів контрольної  групи відповідно на 5,2%,
8,3%, 12,3% та 7,3%.


У порівнянні з контролем маса
тушок дослідних груп збільшилася відповідно на 5,8%,  9,1%, 14,7% та
7,9%.


Між забійним виходом у кролів
контрольної та дослідних груп достовірної різниці не встановлено.

     Морфологічний
склад тушок.
Дослідження морфологічного
складу тушок кролів показали, що найбільша маса кісток і жиру була в
тушок кролів 3 і 4-ї дослідних груп, але питома вага їх від маси тушки
була найменшою.

Маса мяса у тушках була також найбільшою у тварин 3 та 4-ї
дослідних груп і мала достовірне збільшення (для 3-ї групи р<0,05,
для 4-ї

р<0,01) відповідно до аналогічного показника у контрольній групі.


Таким чином, збільшення приросту
живої маси кролів відбувається, в основному, за рахунок їстівних частин
тушки, що позитивно позначається на показниках забійного виходу.


Перетравність поживних речовин
раціонів.
Знання фізіологічних процесів, які
проходять під час перетравлення та засвоєння поживних речовин раціонів
кролями допомагає знайти раціональні шляхи використання кормів та
знизити затрати при вирощуванні тварин.


В обмінному досліді на 20 кролях 
90-денного віку вивчалась перетравність поживних речовин раціонів (табл.
8).


  Проведені дослідження показали, що
додавання до складу раціонів молодняку кролів дослідних груп ліпроту
СГ-9 дещо підвищує рівень перетравності органічної речовини та сирого
протеїну. За рівнем перетравності сирого жиру, сирої клітковини та БЕР
такої тенденції не виявлено. Статистично вірогідної різниці між
показниками перетравності всіх поживних речовин у кролів контрольної і
дослідних груп не встановлено (р>0,05).


       Баланс
азоту в організмі кролів.
У процесі обміну
речовин в організмі провідне місце належить обміну білків.


Результати досліджень
середньодобового балансу азоту в організмі молодняку кролів показали, що
кролі 3, 4 та 5-ї дослідних груп перетравили більше спожитого з
комбікормом азоту, ніж кролі контрольної групи відповідно на 0,10 г або
3,2%; 0,17 г або 5,4% та 0,18 г або 5,7%. Різниця за кількістю
перетравленого азоту була також статистично достовірною (табл. 9). Між
виділенням азоту з калом у кролів контрольної і дослідних груп
достовірної різниці не встановлено (р>0,05), але із сечею кролі 2, 3
та 4-ї груп азоту виділяли менше відповідно на 0,05 г або 2,4%; 0,10 г
або 4,7% та на 0,09 г або 4,3%. Кількість засвоєного в організмі азоту в
розрахунку від спожитого з комбікормом була більшою у кролів 2, 3, 4 та
5-ї груп, що перевищувало показник контрольної групи відповідно на 0,10
г або 9,8%; 0,20 г або 19,6%; 0,26 г або 25,5% та 0,16 г або 15,7%.
Рівень засвоєння азоту від прийнятого та від перетравленого був
також найвищим у кролів 4-ї
дослідної групи (відповідно 28,4% та 38,7%). Найменша кількість
засвоєного азоту від прийнятого та від перетравленого була у кролів
контрольної, 2 та 5-ї дослідних груп, хоча кількість перетравленого
азоту у тварин 5-ї групи була більшою, ніж у кролів інших груп.

Таким чином, результати вивчення
балансу азоту свідчать, що оптимальною дозою ліпроту в складі раціонів
молодняку кролів є 1,5% від протеїну раціону. Збільшення дози до 2-х %
призводить до зниження показників рівня засвоєння азоту від прийнятого
та перетравленого.

Баланс кальцію і фосфору в
організмі кролів.
Вплив згодовування ліпроту
на мінеральний обмін в організмі молодняку кролів при вирощуванні на м
ясо вивчали за балансом
кальцію і фосфору.


        Аналіз отриманих даних
показав, що молодняк кролів усіх груп споживав кальцій за нормами,
рекомендованими для молодняку кролів на відгодівлі. Кількість засвоєного
кальцію була дещо вищою у кролів дослідних груп, але вірогідної різниці
між показником засвоєння кальцію у кролів контрольної і дослідних груп
не встановлено (р>0,0
5). Отже, згодовування ліпроту піддослідним кролям не
викликає суттєвих змін у рівні використання і ступені відкладення
спожитого з кормом кальцію.


Баланс фосфору у кролів усіх груп
був також майже однаковим, а різниця між рівнем його засвоєння була
несуттєвою, хоча спостерігалася тенденція до підвищення рівня засвоєння
фосфору кролями 3 та 4-ї дослідних груп.


У цілому можна зробити висновок, що
згодовування ліпроту молодняку кролів на відгодівлі дещо підвищує
показники обміну кальцію і фосфору в їх організмі, що може свідчити про
активізацію обмінних процесів.


       Розвиток
внутрішніх органів.
Враховуючи те, що під
час проведення досліджень тварини дослідних груп отримали додатково до
основного раціону ліпрот, який міг спричинити специфічний вплив на їх
організм, під час проведення контрольного забою особливу увагу надавали
дослідженню стану та маси внутрішніх органів тварин дослідних груп.


Маса внутрішніх органів, індекси їх
розвитку та довжина кишечнику у тварин всіх груп були в межах
фізіологічних норм для кролів у чотиримісячному віці. У тварин 4-ї
дослідної групи, які до основного раціону отримували добавку ліпроту в
дозі 1,5% від протеїну раціону, спостерігалося збільшення маси серця
(р<0,001), нирок (р<0,05), селезінки (р<0,05) відносно  маси
цих органів у кролів контрольної групи. Проте їх розвиток проходив
пропорційно до збільшення маси тіла.


Якість мяса та шкурок. Органолептичні дослідження входять у комплекс показників,
що характеризують харчову цінність і якість м
яса.


Органолептичну оцінку мяса проводили через 24
години після забою кролів. При цьому встановлено, що всі туші кролів
дослідних і контрольної груп були вкриті кірочкою підсихання, колір м
яса був блідо-рожевий, мязи на розрізі не залишали
вологої плями на фільтрувальному папері. Консистенція м
язів у всіх досліджуваних
тушках була пружною, при натискуванні виповнювалася швидко, м
ясний сік прозорий, запах при варінні мяса був специфічним,
притаманним кролячому. Бульйон
прозорий і ароматний. Дегустаційна оцінка показала, що
за показниками аромату, смаку, консистенції і соковитості м
ясо тварин дослідних груп
було кращим, ніж м
ясо тварин контрольної групи.


При бактеріологічному дослідженні мязів, лімфатичних вузлів і
паренхіматозних органів дослідних тварин умовно-патогенної та патогенної
мікрофлори не виявлено.


Після добового зберігання кролятини
(при температурі від +1 до +2
єС) величина рН у мясі кролів контрольних груп мала тенденцію до зниження
відносно даних контрольної групи. Вологоємність вірогідної різниці не
мала.


Таким чином, згодовування кролям
ліпроту СГ-9 сприяє отриманню доброякісної продукції та покращенню
кулінарних властивостей м
яса.


Результати оцінки якості сирих
шкурок показали, що маса, площа, а також товщина сирої шкурки на гомілці
мали тенденцію до збільшення у тварин 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї дослідних
груп у порівнянні з контролем (р>0,05) .


Подібна тенденція збереглася також
за товщиною шкурки на огузку та гомілці, хоча між товщиною шкурок на
спині та лопатці такої закономірності не виявлено.


Питома вага маси шкурок від
передзабійної маси кролів була найвищою у контрольній групі.


Така закономірність спостерігалася
також між масою шкурки та її площею. Площа шкурки, що припадає на 1 г її
маси (питома площа), у кролів дослідних груп була меншою, ніж
контрольної групи.


Маса 1 см2 шкурки була найбільшою у
кролів 3 та 4-ї дослідних груп.


Згодовування ліпроту дещо підвищило
масу 1 см
шкурок,
що є показником покращення їх якості. Маса шкурок та їх площа
збільшувались із збільшенням маси кролів.


Морфологічні показники крові. Результати досліджень морфологічних показників крові
показали, що кількість еритроцитів у крові кролів дослідних груп з віком
дещо зменшилася у порівнянні з контролем, а кількість лейкоцитів у 3 та
4-й дослідних групах дещо зросла.


Зміна кількості еритроцитів і
лейкоцитів є статистично невірогідною    (р>0,05), тому стверджувати,
що згодовування ліпроту стимулює еритропоез  чи утворення лейкоцитів,
ми не можемо. Кількість еритроцитів і лейкоцитів знаходилась у межах
фізіологічних норм, а згодовування ліпроту в складі раціонів не вплинуло
негативно на морфологічні показники крові.


Біохімічні показники крові. Біохімічні дослідження також показали, що згодовування
ліпроту не викликало суттєвих змін у концентрації гемоглобіну, глюкози
та показнику  резервної лужності крові. Встановлено незначне збільшення
вмісту гемоглобіну в крові кролів усіх груп з віком, однак різниця між
його вмістом у крові контрольної і дослідних груп була
невірогідною          (р>0,05).


Між величиною резервної лужності
крові та  вмістом кальцію у сироватці крові кролів контрольної  та
дослідних груп статистично достовірної різниці також не встановлено
(р>0,05).


Концентрація неорганічного фосфору в
сироватці крові з віком та у розрізі груп змінювалася, але вона була в
межах фізіологічних норм, а статистично достовірне збільшення
концентрації фосфору встановлено у 90- денному віці в кролів 4-ї
дослідної групи (р<0,01), а в 120-денному віці
у кролів 3-ї (р<0,01) та
4-ї (р<0,05) дослідних груп.


За аналізом біохімічних досліджень
крові можна зробити висновок, що вміст гемоглобіну, глюкози, загального
білка та його фракцій, кальцію, фосфору та показника резервної лужності у
молодняку кролів контрольної та дослідних груп не мали суттєвої
різниці, вони знаходились у межах фізіологічних норм, що говорить про
нормальне протікання гомеопатичних процесів.




Виробнича перевірка


У результаті  виробничої перевірки
встановлено, що після закінчення досліду жива маса кролів дослідної
групи була вищою, ніж жива маса кролів контрольної групи на 10,9%.


       Середньодобові прирости під
час досліду у кролів дослідної групи становили 35,6 г, а контрольної
30,2 г, що на 17,9 %
більше.


       Збільшення живої маси  та
середньодобових приростів кролів дослідної групи у порівнянні з
контролем було статистично вірогідним (р<0,001).


       Витрати кормів у середньому
на одного кроля склали в контрольній групі 7,45 кормових одиниць, а у
дослідній
7,43 <

» СЕРВІСИ

» категорія
1 [1]
1

» Архів записів

» Друзі сайту


Установіть цей баннер на свій сайт. Дякую.




Медийная реклама


Медийная реклама

» Block title
1 [1]
1

» Block title
Map

» блок 1


Андрій Грудницький© Хостинг від uCoz