Четвер, 18.01.2018, 16:51,Ви увійшли як Гость (негайно зареєструйся!) | Група "Гости"| RSS
На головну | Ви на сторінці | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

ШВИДКЕ МЕНЮ:
зміни в темі Профілактики та лікування кролів від глистів 
місце для вашої реклами gam-ua@email.ua

» Пошук

» Меню сайту

» Наше опитування
Скільки у вас кролів старше 30 днів?
Всього відповідей: 830

» Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0

зараз на сайті


сьогодні були
Проверка тиц

» Форма входу

» Календар
«  Жовтень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Головна » 2011 » Жовтень » 18 » Проект промислового кролівництва буде запушено ближчим часом на базі Кіцманського аграрного технікуму.
09:40
Проект промислового кролівництва буде запушено ближчим часом на базі Кіцманського аграрного технікуму.
Проект промислового кролівництва буде запушено ближчим часом на базі Кіцманського аграрного технікуму.
Йшлося про це на засіданні «круглого столу» «Наука та бізнес: синергія чи антагонізм», що відбувся в приміщенні Чернівецького бізнес-центру в рамках проекту німецького фонду GTZ «Сприяння економічному розвитку та зайнятості» за участі регіональної громадської організації «Перший аграрний кластер».
– GTZ на Буковині з 2009-го і вже долучився до організації ринку «Дари Буковини», завдяки якому сільгоспвиробники мають можливість успішніше збувати продукцію, – каже координатор проекту, директор бізнес-центру Марія Порчук. Грошей на будівництво капітальних споруд німці, звісно, не дають, але організовували навчальні програми. Такий же принцип буде закладено в основу співробітництва й тепер. Чому увагу вирішили зосередити на кролівництві? Бо, по-перше, таким чином можна отримати велику кількість поживного, дієтичного м’яса, котре сприятливо засвоюється людським організмом. По-друге, кролівництво в Україні має свою багату історію. «Колись були третіми з виробництва кролятини на душу населення, тепер хіба що треті з кінця», – сказав голова фермерського господарства «Нова лінія», розташованого в селі Берегомет Кіцманського району, голова асоціації кролівників України Василь Борсук, який береться за організацію справи на промисловій основі. Впевненості пану Василю та всім, хто поруч із ним, додає те, що він не якийсь там самоучка, а має неабиякий досвід: десять літ працював у кролівничій галузі в Іспанії, де зуміли вивести кращу в світі породу, що має трохи затехнізовану назву – валенсійсь­ка політехніка. Отож, «Перший аграрний кластер» має на меті зробити Буковину зоною кролівництва (мудроване зарубіжне словечко кластер саме й означає структуру, де об’єднуються працівники однієї галузі), при цьому організатори ставлять за мету зблизити науку і виробництво, тобто спрямувати зусилля, енергію в одному напрямку, що по-вченому зветься синергією.
– Однак програма «Сприяння економічному розвитку та зайнятості» охоплює значно ширше коло питань, – каже керівник організації «Перший аграрний кластер» Максим Бурбак. – Про них також йшлося на засіданні. Мова, зокрема, про вирощування чистосортового, безвірусного матеріалу в садівництві, сертифікацію продукції та її зберігання у відповідно обладнаних сховищах, забезпечення ринків збуту.
– Третина нових насаджень, що з’явилися в останні роки в Україні, – наші. Могли б забезпечити фруктами половину країни, – сказав голова корпорації «Дністер», до якої входять 220 агроспілок та фермерських господарств Буковини Михайло Бабій. Науковці (нашої області та Кам’янця-Подільського), представники асоціацій фермерів і бізнес-структур, члени громадських організацій говорили про конкретні напрацювання в галузі садівництва. Приміром, на біофаці Чернівецького національного університету ґрунтовно розробили тему «Особливості садових ландшафтів для Хотинської височини». Однак у конкретних умовах наука і виробництво рідко йдуть поруч. Постає також проблема: яких саме спеціалістів для села повинна готувати вища школа. На агрономів, у буквальному розумінні суті цієї професії, дефіциту нема. Чимало їх залишила у спадок колишня колгоспно-радгоспна система і після її зникнення більшість залишилася без діла. Куди ж тих, хто сьогодні здобуває освіту цим фахом, подіти? Отож, можемо говорити не про дефіцит на агрономів, а на людей, які працюють у сфері агробізнесу. Прагнути того, щоб таких фахівців готували й вузи нашої області не варто – потенціалу аграрного університету, що в сусідньому Кам’янці, цілком достатньо. Але як зробити, щоб сільськогосподарська галузь ставала самодостатньою? GTZ підкаже, допоможе. Що ж до конкретного кролівничого проекту, то, сподіваємось, створенням промислового комплексу справа не обмежиться. Плодюча та симпатична тваринка може прописатися майже в кожному сільському дворі. Якщо тільки її активно пропагувати, а також впровадити кращий досвід запобігання падежу поголів’я. Діяли ж колись у нас потужні товариства кролівників. То чому б не відродити минулу славу? Статистика засвідчує: іспанці, в яких кролівництво є провідною галуззю агровиробництва, живуть щонайменше на десять років довше, ніж українці. Може, не тільки завдяки споживанню кролятини, але й завдяки цьому…
Михайло ТОКАРЮК.
Категорія: 1 | Переглядів: 1033 | Додав: gam-ua | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
» СЕРВІСИ

» категорія
1 [1]
1

» Архів записів

» Друзі сайту


Установіть цей баннер на свій сайт. Дякую.




Медийная реклама


Медийная реклама

» Block title
1 [1]
1

» Block title
Map

» блок 1


Андрій Грудницький© Хостинг від uCoz