Вірусна геморагічна хвороба кроликів (ВГХК ВГБК-рос.) - це гостре висококонтагиозне захворювання, яке характеризується явищами геморагічного діатезу у всіх органах, особливо в легенях і печінці.
Збудником ВГБК є вірус, що РНК-містить, який належить до сімейства Caliciviridae. Існує декілька способів передачі збудника. Захворювання має сезонний характер, оскільки виявляється переважно в осінньо-зимовий період. Але впоследніє роки в Україні спостерігалося масове захворювання молодняка 2-3-місячного віку навіть влітку (Корнієнко Л.Е. з соавт., 1999 р.). Респіраторний спосіб передачі, безумовно, грає певну роль в поширенні збудника усередині господарства (розплідника), сприяючи швидкому зараженню всіх тварин, але маловірогідним є те, що збудник може переноситься по повітрю на тисячі киломметров. Внутріутробний спосіб передачі не вивчений, хоча у багатьох представників сімейства каліцивірусов він реєструвався. У поширенні захворювання комахи не грають дротяної ролі. Лише кролики є чутливими до збудника геморагічної хвороби, не залежно від породи і підлоги. Джерелом збудника є тварини, що перехворіли. Чинниками передачі можуть бути корми, підстилка, грунт, вода, інфіковані хворими кроликами. При цьому вірус може зберігатися в шкірках впродовж 3-х місяців.
Найактивніше вірус геморагічної хвороби кроликів накопичується в печінці, що викликав важкі ураження цього органу, які є основними в патогенезі хвороби. Цим пояснюється її блискавичний характер і високий відсоток летальних результатів серед хворих тварин. У печінці раніше, ніж в інших органах накопичується вірус і розвивається патологічний процес. Поява в інших органах на завершальному етапі розвитку хвороби патологічних змін (розлад гемодинаміки, некродістрофічеськие процеси) є результатом різкого порушення функцій печінки. У передагональном стані розвиваються глибокі порушення мікроцеркуляциі в легенях у формі набряку, що є причиною смерті тварин. Інкубаційний період хвороби обичьно продовжується 48-72 години, інколи 120 годин, при експериментальному зараженні він може бути від 18 до 24 годин. Клінічно хвороба майже не виявляється, має переважно молнієноснй характер. Зовні здорові кролики роблять декілька судорожних рухів кінцівками і гинуть. Лише деякі особини проявляють деяку пригніченість, відсутність апетиту і за 1-2 години до загибелі - виділення з носа (жовті або кров'яні). Встановлено, що температура тіла у кроликів за 32 години до смерті підвищується до 40,8 С. Как правило, при зовнішньому огляді, навіть за декілька хвилин до сметрі кролика, хворого вірусною геморагічною хворобою, важко відрізнити від інших, клінічно здорових тварин. Пригнічений стан зазвичай спостерігають у вагітних самок, які інколи аббортіруют.
Збудником ВГБК є вірус, що РНК-містить, який належить до сімейства Caliciviridae. Існує декілька способів передачі збудника. Захворювання має сезонний характер, оскільки виявляється переважно в осінньо-зимовий період. Але впоследніє роки в Україні спостерігалося масове захворювання молодняка 2-3-місячного віку навіть влітку (Корнієнко Л.Е. з соавт., 1999 р.). Респіраторний спосіб передачі, безумовно, грає певну роль в поширенні збудника усередині господарства (розплідника), сприяючи швидкому зараженню всіх тварин, але маловірогідним є те, що збудник може переноситься по повітрю на тисячі киломметров. Внутріутробний спосіб передачі не вивчений, хоча у багатьох представників сімейства каліцивірусов він реєструвався. У поширенні захворювання комахи не грають дротяної ролі. Лише кролики є чутливими до збудника геморагічної хвороби, не залежно від породи і підлоги. Джерелом збудника є тварини, що перехворіли. Чинниками передачі можуть бути корми, підстилка, грунт, вода, інфіковані хворими кроликами. При цьому вірус може зберігатися в шкірках впродовж 3-х місяців.
Найактивніше вірус геморагічної хвороби кроликів накопичується в печінці, що викликав важкі ураження цього органу, які є основними в патогенезі хвороби. Цим пояснюється її блискавичний характер і високий відсоток летальних результатів серед хворих тварин. У печінці раніше, ніж в інших органах накопичується вірус і розвивається патологічний процес. Поява в інших органах на завершальному етапі розвитку хвороби патологічних змін (розлад гемодинаміки, некродістрофічеськие процеси) є результатом різкого порушення функцій печінки. У передагональном стані розвиваються глибокі порушення мікроцеркуляциі в легенях у формі набряку, що є причиною смерті тварин. Інкубаційний період хвороби обичьно продовжується 48-72 години, інколи 120 годин, при експериментальному зараженні він може бути від 18 до 24 годин. Клінічно хвороба майже не виявляється, має переважно молнієноснй характер. Зовні здорові кролики роблять декілька судорожних рухів кінцівками і гинуть. Лише деякі особини проявляють деяку пригніченість, відсутність апетиту і за 1-2 години до загибелі - виділення з носа (жовті або кров'яні). Встановлено, що температура тіла у кроликів за 32 години до смерті підвищується до 40,8 С. Как правило, при зовнішньому огляді, навіть за декілька хвилин до сметрі кролика, хворого вірусною геморагічною хворобою, важко відрізнити від інших, клінічно здорових тварин. Пригнічений стан зазвичай спостерігають у вагітних самок, які інколи аббортіруют.
