Актуальність теми. За останнє десятиліття в багатьох країнах світу з інтенсивно розвиненим тваринництвом проводяться різнобічні дослідження з питань розробки, перегляду і уточнення доз селену для живлення тварин, вивчення ефективності згодовування органічних та неорганічних селеновмісних добавок та удосконалення способів їх застосування з урахуванням доступності цього мікроелемента в організмі тварин різних видів, статевих і вікових груп.
В Україні питанням селенового живлення тварин займалися Дяченко Л.С. (1989), Приліпко Т.М. (2006), Соболєв О.І. (1993), Погібельна Ю.О. (2005), Отченашко В.В. (2001), Чигрин А.І. (2000) та ін. В ході численних досліджень були встановлені оптимальні рівні селену в раціонах великої рогатої худоби та овець всіх статевих і вікових груп, деяких видів птиці та риби, а також деяких груп коней та свиней. Актуальним залишається питання відносно дозування селену в раціонах кролів.
Результати досліджень українських вчених щодо нагромадження селену в кормах засвідчили його дефіцит та доцільність використання селеновмісних препаратів у раціонах тварин. До недавнього часу найбільш поширеною формою селену, яку використовували в годівлі тварин, був селеніт натрію. Проте, упродовж останніх років у світі простежується тенденція щодо заміни токсичних селенітів на сполуки органічного походження, зокрема, селенопіран, ДАФС–25, селенометіонін, Сел-Плекс тощо. Такі форми селену легко засвоюються організмом та інтенсивно накопичуються у м’язовій тканині.
Тому тема досліджень з розробки оптимальних доз селену з врахуванням його біологічної доступності з органічних і неорганічних джерел у раціонах кролів є актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень, що виконувались відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри технології переробки продукції тваринництва та виробництва комбікормів Білоцерківського державного аграрного університету за темою: «Розробка та уточнення норм і способів уведення мінеральних елементів в раціони, комбікорми і кормові добавки для сільськогосподарських тварин» (номер державної реєстрації 0106U004427).
Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає у встановленні оптимальної дози селену та обґрунтуванні ефективності використання селеновмісних добавок в годівлі молодняку кролів.
Для досягнення зазначеної мети у роботі були поставлені такі завдання:
вивчити динаміку живої маси молодняку кролів залежно від дози і джерела селену в раціоні;
розрахувати витрати корму на 1 кг приросту маси тіла за умов введення до раціону кролів різних доз та джерел селену;
визначити перетравність поживних речовин кормів під впливом досліджуваних факторів;
проаналізувати баланс азоту, кальцію, фосфору та селену в організмі молодняку кролів за різних доз та джерел селену в раціоні;
дослідити морфологічні та біохімічні показники крові кролів, раціон яких містив різні дози та джерела селену;
оцінити забійні якості кролів за умов введення до раціону різних селеновмісних сполук;
встановити хімічний та амінокислотний склад найдовшого м’яза спини молодняку кролів залежно від джерела селену в раціоні;
проаналізувати якість сирих шкурок та хутра кролів за умов введення до раціону селеновмісних сполук органічного та неорганічного походження;
розрахувати економічну ефективність застосування у годівлі молодняку кролів повнораціонних комбікормів з різними джерелами селену.
Об’єкт дослідження. Молодняк кролів породи сріблястий за різних рівнів та джерел селену в раціоні.
Предмет дослідження. Дози і джерела селену, продуктивність, обмін речовин, перетравність поживних речовин корму, морфологічні, гематологічні показники та якість продукції молодняку кролів.
Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувались експериментально з використанням зоотехнічних (динаміка живої маси, витрати кормів, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору та селену), біохімічних (гематологічні показники, амінокислотний склад найдовшого м’язу спини), морфологічних (забійні якості та маса внутрішніх органів) та статистичних (обробка отриманих даних) методів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено потребу молодняку кролів в селені та вивчено вплив різних джерел цього мікроелементу в комбікормах на продуктивні якості та обмін речовин.
Отримано нові дані відносно впливу біотичних доз селену в комбікормах на перетравність поживних речовин корму, баланс азоту, макро- та мікроелементів, морфологічний і біохімічний склад крові.
Виявлено позитивний вплив селеновмісних сполук органічного походження на використання поживних речовин корму в організмі, гематологічні показники, вміст основних поживних речовин та амінокислот у найдовшому м’язі спини молодняку кролів.
Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційними патентами України на корисну модель «Спосіб підвищення інтенсивності росту молодняку кролів» № 29138 МПК7 А23К 1/00 та №34300 МПК7 А23К 1/00.
Практичне значення одержаних результатів. Використання у годівлі молодняку кролів при вирощуванні на м’ясо комбікормів з вмістом селену на рівні 0,2 мг/кг сухої речовини сприяє збільшенню валового приросту живої маси на 21,8 %, підвищенню збереженості поголів’я на 1,4 % та зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 13,6 %.
Введення до складу комбікорму Сел-Плексу для досягнення оптимального вмісту селену сприяє зниженню собівартості м’яса на 7,1 %.
Згодовування молодняку кролів повнораціонних комбікормів, у складі яких міститься селеновмісна добавка органічного походження, а загальний вміст селену становить 0,2 мг/кг сухої речовини, забезпечує підвищення рівня рентабельності виробництва м’яса кролів на 5 %.
Результати досліджень впроваджено у ТОВ «Чубинецьке» Білоцерківського району Київської області на 600 головах молодняку кролів, який вирощується на м’ясо.
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному опрацюванні наукової літератури, проведенні експериментальних досліджень, підготовці матеріалів для опублікування та написанні дисертаційної роботи.
Основні напрями та методики досліджень розроблені разом з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в доповідях та схвалені на шостій державній науково-практичній конференції „Аграрна наука – виробництву” (Біла Церква, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінниця, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів „Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів” (Київ, 2008).
Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 6 статей у фахових виданнях та одержано 2 патенти на корисну модель.