Породи кролів

Новозеландська порода кролів виведена у 1910 р. в Каліфорнії і набула поширення як у США, так і в багатьох інших країнах.
У 1971 р. тварини були завезені в радгосп «Феодосій-ський» Кримської області, а у 1975-му — на кролеферму підсобного господарства Кримської обласної державної сільськогосподарської дослідної станції. Ця ферма — основний репродуктор кролів новозеландської породи. При виведенні останньої використані породи білий велетень і заячий кріль.
Більшого поширення набула біла різновидність новозеландських кролів — альбіносів. Розводять також червоних.
Новозеландських кролів за рубежем використовують для інтенсивної відгодівлі (виробництво м’яса бройлерів). За даними зарубіжних авторів, при інтенсивній відгодівлі новозеландські кролі у 2-місячному віці досягають 2 кг, а у 3-місячному — 3—3,1 кг живої маси. Забійний вихід становить 60 %.

Особливість кролів новозеландської породи — невелика довжина тіла (самці — 47,5 см, самки — 49,5), округлі боки, добре заповнені м’язами з плавним переходом до лопаток хребет і ребра. Будова тіла пропорційна. Задня части-’ на округла і широка, м’язи зовнішньої поверхні стегон добре розвинені. Спина широка, м’ясиста. Найбільша частина м’язової тканини міститься по обидва боки хребта. Лопатки масивні, ребра заокруглені. М’язи щільні по всьому тулубу (особливо на боках і попереку), без жирових відкладень. Жива маса — 4,5—5 кг.
Волосяний покрив білих новозеландських кролів сніжно-білий, підшерстя сріблясте. Очі червоні, кігті білі. Відхилення забарвлення волосяного покриву, очей і кігтів не допускаються.
Кролі новозеландської породи мають спокійний норов, задовільну оброслість лапок та їх ширину, вони добре пристосовані до утримання на сітчастій підлозі.

Кролі м'ясного напряму. Набула широкого розповсюдження в усіх регіонах України і налічує близько 8—10 тис. маточного поголів'я.

Виведена американським заводчиком Вестом. При створенні породи використані велика шиншила і російський горностай. Середня жива маса дорослого кроля — 4,3—4,5 кг. Молодняк при інтенсивному вирощуванні досягає 2 кг живої маси у віці 9—10 тижнів, а 3 кг — близько 16 тижнів.

За будовою тіла каліфорнійські кролі такі ж, як і новозеландські. Кінцівки у них короткі, тулуб широкий з короткою шиєю, очі червоні. Забарвлення волосяного покриву відповідає забарвленню російського горностаєвого кроля — пігментовані чорні вуха, ніс, кінцівки і хвіст.

Плодючість каліфорнійських кролів — 8—10 кроленят в окролі.



Порода м'ясо-шкуркового напряму, виведена в 1963 р. у звірорадгоспах "Анисовский" Саратовської і "Черепановский" Новосибірської областей та на кролівничій фермі Науково-дослідного інституту хутрового звірівництва і кролівництва методом вбирного схрещування порід шиншила, завезеної в 30-і роки, і білого велетня з наступним цілеспрямованим добором та підбором. Роботу проведено під керівництвом кандидата біологічних наук Н. С. Зусмана.

Кролі цієї породи придатні для розведення в усіх регіонах України. Чисельність їх становить близько 35—40 тис. маточного поголів'я.

Середня жива маса дорослих тварин становить 5 кг, довжина тіла — 62, обхват грудей — 37 см. Кролі мають густий м'який сріблясто-блакитного кольору волосяний покрив з хвилеподібними чорними тонкими смугами. Черево, нижня частина хвоста, внутрішній бік кінцівок — білі, з блакитним підшерстям; верхня частина хвоста — чорна з білим волосом. За кольором подібні до досить цінного звірка шиншила, хутро якого вперше оцінила королева Іспанії, виготовивши для себе шубу.

Кролі породи радянська шиншила мають міцну конституцію і добре розвинений кістяк. Спина рівна і широка, круп округлий. Груди добре розвинені. Голова середньої величини, трохи видовжена, з великими прямостоячими вухами, ноги міцні, низькі.

Самки плодючі (в окролі в середньому 8 кроленят), молочні й добре вигодовують молодняк. Молодняк має високі інтенсивність росту та м'ясні якості (забійна маса, вихід чистого м'яса, біохімічний склад м'яса тощо), перевершуючи за цими показниками зарубіжні спеціалізовані м'ясні породи — каліфорнійську та новозеландську.

Сріблястий — порода м'ясо-шкуркового напряму, виведена у 1952 р. на кролефермах AT "Петрівське" Полтавської і "Тульский" Тульської областей.

Добре пристосована і придатна для розведення в усіх регіонах України, чисельність маточного поголів'я — близько 15-20 тис.

Автори породи — О. Й. Каплевський та Й. Й. Каплевський, талановиті зоотехніки-практики. Порода кролів одержана в результаті спрямованого добору і підбору кролів породи шампань в умовах повноцінної і достатньої годівлі.

Жива маса дорослих кролів — 4,5—5,4 кг, довжина тулуба — 57 см, обхват грудей — 37 см. Волосяний покрив сріблясто-блакитний, підшерстя блакитне, остьовий волос в основі світлий, верхівка чорна. Розрізняють кролів темного і світлого забарвлення. Кроленята до 4-місячного віку мають чорне забарвлення, а властиве їм сріблясте настає після 4-місячного. За оригінальністю забарвлення хутро сріблястих кролів у народі назване "благородним".

Середня плодючість самок — близько 8 кроленят. Самки молочні, мають добрі материнські якості.


Біла пухова — виведена у звірорадгоспах «Солнцевсь-кий» Курської області, «Бірюлинський» Татарської, колгоспі «Красная звезда» Воронезької та колгоспах Кі-ровської областей схрещуванням місцевих кролів з ангорськими й наступним цілеспрямованим відбором і підбором.
Тварини добре пристосовані до різних кліматичних та кормових умов нашої країни. Жива маса дорослих кролів — 4,5 кг, довжина тіла — 54 см, обхват грудей — 34 см. Настриг пуху, який на 92—96 % складається із пухового волоса, від самки та її приплоду за рік досягає 1 кг, в тому числі від однієї самки — до 420 г. Довжина пухових во-локон — 6—12 см при тонши 12,4—13,2 мкм. Кролі даної породи мають компактний тулуб з міцним кістяком, трохи видовжену спину, добре розвинені груди, округлий круп, м’ясисті, міцні кінцівки. Самки бувають з підгруддям.
Плодючість самок білої пухової породи в середньому становить 6 кроленят при достатній молочності.



Сірий велетень — порода м'ясо-шкуркового напряму, виведена колективом робітників AT "Петрівське" Полтавської області під керівництвом талановитого зоотехніка О. Й. Каплевського, а також у колгоспах України і Московської області.

Виведена в результаті відтворювального схрещування місцевих кролів із завезеними кролями породи фландр при застосуванні спрямованого на закріплення селекційних ознак (великої ваги, міцної конституції) добору і підбору. Порода затверджена в 1952 р. і найбільш розповсюджена в господарствах України. Чисельність маточного поголів'я становить близько 145 тис. або 45% від усіх порід.

Середня жива маса кролів — 4,9 кг (від 4,4 до 7,3 кг). Довжина тіла дорослих тварин — 59—66 см, обхват грудей — 35—40 см, середня плодючість — 7—8 кроленят в окролі.

Забарвлення волосяного покриву чотирьох різновидностей: сіро-заяче, темно-сіре, залізно-сіре і чорне. При роздуванні хутра у розетці чітко видно п'ять зон. Біля кореня волос блакитний, потім жовтуватий, вище — темно-рудий, далі — світлий з жовтуватим відтінком і у верхній зоні — чорний. Живіт і нижня частина хвоста вкриті білим з блакитним відтінком підшерстям.

Для кролів цієї породи характерна міцна будова тіла (іноді грубувата) і добре розвинений, масивний кістяк. Голова велика, у самців більш округла, у самок витягнута, вуха широкі й довгі, розходяться вгорі. На підгрудді у самок є шкірна складка. Груди широкі й глибокі, з невеликим підгруддям, спина видовжена, пряма і широка, широкий і округлий круп; ноги товсті, міцні й прямі.


Порода м'ясо-шкуркового напряму, виведена у XIX ст. в Бельгії та Німеччині тривалою селекцією кролів-альбіносів з ознаками м'ясності, ніжної конституції і підвищеної скороспілості з породи фландр. До нас завезені в 1927—1928 pp. з Німеччини. Для поліпшення породи застосовувалося прилиття крові шиншили і сірого велетня з наступною селекцією за міцною конституцією, широкогрудістю, плодючістю, життєвістю.

Кролі породи білий велетень придатні для розведення в усіх зонах нашої країни. Чисельність маточного поголів'я — близько 60—70 тис.

Середня жива маса дорослих тварин — 5,1 кг (від 4,3 до 7,6 кг), довжина тулуба — 55—65 см, обхват грудей — 36—38 см.

Шкурки кролів великі, з досить вирівняним білого кольору хутром підвищеної густоти (20 тис. волосків на 100 мм2), на один остьовий волос припадає 22 пухових. Використовують шкурки в натуральному вигляді або для імітації хутра цінних хутрових звірів.



Кролі характеризуються міцною, ніжною щільною конституцією (вузькотілий тип), з тонким міцним кістяком і довгим тулубом. Голова велика, але легка, продовгувата, з довгими прямостоячими вухами. Спина довга, рівна, широка, груди глибокі, але часто недостатньої ширини з невеликим підгрудком, трапляється перехват за лопатками. Крижово-поперекова частина довга, часто недостатньо широка, круп широкий і округлий, ноги прямі, високі, широко розставлені, міцні, але не грубі.

Середня плодючість самок становить близько 8 кроленят.

Білий панон – нова порода, великий кролик мясошкуркового напряму, походить від новозеланського, каліфорнійського та білого велетня. Виведена порода в Угорському інституті тривалим відбором та підбором. Забарвлення біле, без відмітин і домішок темного волосся. Очі прозорі і здаються червоними.

Порода цього кролика відрізняються міцним і подовженим тулубом. Груди глибокі і добре розвинені. Спина пряма, широка. Мають малі вуха, легкий кістяк, тоннку шкіту. Довжина тулуба 60 см, обхват грудей за лопатками 30 див. Самки плодовиті (10 кроленят) і добре вигодовують крольчат. Середня маса тварин у 3 місяці 3,5 кг.

каліфорнійський

Каліфорнійську породу кролів виведено американським заводчиком Вестом, який схрестив велику шиншилу і російського горностаєвого кроля.
За будовою тіла каліфорнійські кролі такі ж, як і новозеландські. Кінцівки у них короткі, тулуб широкий з короткою шиєю, очі червоні. Забарвлення волосяного покриву відповідає забарвленню російського горностаєвого кроля — пігментовані вуха, ніс, кінцівки і хвіст. За стандартом пігментовані частини тіла каліфорнійського кроля повинні мати чорний колір, однак при цьому слід мати на увазі, що з віком кроля пігментація втрачає свою інтенсивність. Плодючість каліфорнійських кролів — 8—10 кроленят. Середня жива маса дорослого каліфорнійського кроля 4,3—4,5 кг. Молодняк при інтенсивному вирощуванні досягає 2 кг живої маси у віці 9—10 тижнів, а 3 кг — у віці близько 16 тижнів.

Репродуктори каліфорнійської породи ті ж, що й новозеландської.
Характеристика порід кролів вказує на те, що для колгоспних і радгоспних ферм найперспективнішими є породи сірий велетень і радянська шиншила. В той же час значну цінність мають породи сріблястий, каліфорнійська та новозеландська, які відзначаються високими м’ясними якостями, що свідчить про можливість їх використання для схрещування з основними породами за спеціально розробленими методиками. Звичайно, значну цінність мають також і інші породи — чорно-бура, мардер, метелик, рекси (за їхнє оригінальне хутро, яке без доробки використовують для пошиття хутрових виробів), а також біла пухова, яка дає цінний продукт — пух.

короткошерсті, або рекси

Короткошерсті кролі (рекс) — виведені у Франції в 1919 р. Нині набувають поширення завдяки цінному хутру, яке використовують для імітації хутра котика.
Волосяний покрив у них короткий, має різні забарвлення і відтінки, довжина остьового і пухового волоса однакова (1,7—1,8 см). У натуральному вигляді хутро нагадує хутро котика чи видри і таким використовується.

Кролі даної породної групи мають перерозвинену конституцію. Жива маса дорослих тварин — 4,4 кг, довжина тіла — 54 см, обхват грудей — 34 см. Роботу по вдосконаленню кролів ведуть на кролефермі Чарбахської експериментальної бази Інституту тваринництва і ветеринарії Вірменії.

По данным National Rex Rabbit Club существует 15 стандартных окрасов кроликов Рекс.

Черный	Голубой	Разбитый

Калифорнийский	Кастор(бобровый)	Шиншилловый	Шоколадный

Сиреневый	Рысь	Опал	Черная выдра

Красный	Соболь	Тюлень	Белый

========

Російський горностаєвий — порода шкуркових кролів. Розводять її у нашій країні з давніх давен. Конституція тварин міцна, тулуб короткий з широкою рівною спиною і округлим крупом. Голова невелика з короткими вухами. Жива маса дорослих кролів — 4,5 кг. Колір хутра білий, вуха, хвіст і кінцівки чорні. Якість шкурок висока, їх імітують під хутро горностая. Поширені кролі даної породи у присадибних господарствах.

Голова у них невелика, округла, з короткими вухами, груди без підгруддя, спина коротка з закругленою верхньою лінією, круп дещо спущений, кінцівки прямі, міцні, середня плодючість самок-—7 кроленят в окролі. Самки молочні, добре вигодовують молодняк.
Волосяний покрив темно-коричневого, коричневого і світло-коричневого кольору. Волос густий, м’який, з полиском. Кроленята мишастого або темно-мишастого кольору. Забарвлення, властивого дорослим кролям, набувають до 4-місячного віку.
Хутро мардерів за кольором схоже на хутро куниці, тому його іноді називають куничним кролем. Кролів породи мардер на Україні розводять в основному в присадибних господарствах. Племінний репродуктор — Чарбахська експериментальна база Вірменського науково-дослідного інституту тваринництва і ветеринарії Вірменської РСР.
Російський горностаєвий — порода шкуркових кролів. Розводять її у нашій країні з давніх давен. Конституція тварин міцна, тулуб короткий з широкою рівною спиною і округлим крупом. Голова невелика з короткими вухами. Жива маса дорослих кролів — 4,5 кг. Колір хутра білий, вуха, хвіст і кінцівки чорні. Якість шкурок висока, їх імітують під хутро горностая. Поширені кролі даної породи у присадибних господарствах.

===

При создании этой породы были использованы породы:Бельгийский заяц, серебристый и фландр. Выведена в США в 1910г как мясная порода (бройлеры).

Волосяной покров короткий, густой, грубый и жесткий.
Окраска волосяного покрова рыжевато-красная или рыжевато-желтая.

Туловище цилиндрическое, спина мясистая, крестцово-поясничная часть широкая. Голова небольшая с короткими ушами, шея короткая, грудь глубокая и широкая без подгрудка, спина широкая и короткая с хорошо развитой крестцово-поясничной частью, круп широкий и округлый, ноги толстые, короткие.

Кролики имеют живую массу 4,5-5 кг, длина туловища 47-49,5см , самки крупнее самцов.
Крольчихи достаточно плодовиты (9-12 крольчат за 1 окрол), отличаются хорошей молочностью и обладают хорошими материнскими качествами.
Кролики отличаются высокой энергией роста в раннем возрасте. Их используют в основном для выращивания крольчат–бройлеров, т.е. молодняк содержат под самкой до 60-70 дней, а затем забивают для получения мяса.

=========

Порода кроликов была выведена в Германии в 1961 г. При ее выведении использовались породы гаванна и венский голубой. Имеются две разновидности этой породы - дюссельдорфская и марбургская.

Окраска волосяного покрова - равномерная, серо-голубая, напоминает по цвету шкурку белки. У дюссельдорфской белки отмечается зональность в окраске остевых волос в отличии от марбургской.

Голова у кроликов этой породы средней величины, с прямо поставленными ушами. Грудь широкая и глубокая.

Масса кроликов достигает, в среднем 3,2 кг. при длине туловища 50 см. и обхват груди 36 см.

Плодовитость за один окрол - 6 крольчат.

=======

Американські породи крлів